Нині великих птахофабриках величезним попитом користуються породи курей м'ясо-яєчного напрями. Поєднані продуктивні якості, здатність одночасно виробляти м'ясо та яйця, зробили таких курей дуже затребуваними, одними з них є Віандоти. Інші породи курей: декоративні, м'ясні або несушки, воліють розводити в приватних фермерських господарствах.
Походження курей породи Віандот
У середині XlX століття в одному з північноамериканських штатів було виведено кури, які отримали назву Віандот. Так називалося одне з індіанських племен, головні убори яких складалися з пір'я, забарвлення якого схоже на оперення курей цієї породи. Для отримання сріблястого Віандота схрещування різних порід проводилося не одне десятиліття.
У селекційному процесі брали участь:
- Кохінхіни;
- Брама;
- Леггорни;
- Доркінги;
- Орпінгтони;
- Бентам-Сібрайт.
Завдяки своїм прабатькам, вийшла високопродуктивна порода, в якій чудово поєднуються скоростиглість, якісна м'ясна продукція та рекордна несучість. На територію нашої країни ці пернаті потрапили на початку ХХ століття. Схрещування Віандотів з іншими курями не припинилося, селекціонери змогли вивести більше десятка різновидів цієї породи, які мають відмінності в пір'яному забарвленні. Ось ці кольори - білий, блакитний, чорний, червоний, жовтий, золотистий, сріблястий, золотаво-блакитний, золотаво-білий, чорноокаймлені золотисті, сріблясті облямовані.
Зовнішній вигляд породи Віандот
Курочки і півники відмінно складені, із щільним, середньої величини тулубом, із щільним пухким оперенням. Вони мають гарну величну поставу. Птахи добре пристосовані до суворих зим та чудово їх переносять.
Екстер'єр підвиду Віандота сріблястого:
- корпус птиці широкий, присадкуватий, з мускулистою плечовою частиною;
- грудна клітка велика, округлої форми, на крилах жорстке коротке рульове пір'я;
- спина має невелике заглиблення, плавно переходячи від хвостової частини птиці до шийного відділу;
- хвіст піднятий, покритий пишними великим чорним оперенням;
- гомілки великі, плюсни міцні жовтого забарвлення;
- голова середніх розмірів;
- міцна шия розташована прямо;
- дзьоб жовтий, короткий, злегка вигнутий вниз;
- гребінь рожевидної форми, що щільно прилягає з круглим шипом на потиличній частині голови;
- кругла форма оранжево-червоних очей;
- невеликі сережки з мочками, трохи довгасті, яскраво-червоні.
Курочки та півники мають відмінність у розмірах та формі хвостової частини, у чоловічої особи пір'я довше і загнуті вниз, у жіночої вони опущені нижче та більш розкриті. Пір'я на тулубі і животі сріблястих курей з чорною окантовкою. На крилах та хвості – чорні із зеленуватим відливом.
Продуктивність породи
Завдяки пристосованості до холодного клімату, здатності активно нестись у зимовий період, гарним смаковим якостям м'ясної продукції, та швидкої скоростиглості, ці кури цінуються птахівниками. Жива вага півня становить близько 3,5 кг, а курочки 2,5 кг. Кількість яєць знесених у перший рік – до 200 штук, масою 60 грам та бежево-коричневою шкаралупою. Далі несучість курей поступово зменшується. Карликовий підвид цих курей важить не більше 1 кілограма, курочки несуть близько 120 яєць, вагою 35 грам.
Особливості утримання
Доброзичливість і не конфліктність Віандотів, роблять їх відмінними сусідами. Вони добре уживаються з іншими домашніми курями та окремо їх розміщувати не потрібно. Незважаючи на високу адаптаційну здатність цієї породи, умови проживання курей слід зробити такими, щоб продуктивність курей не знижувалась.
- Світловий режим має важливе значення для підтримки несучості курей на високому рівні.
- Приміщення має бути світлим, чистим, добре провітрюваним, просторим, без протягів.
- Підстилка для курей робиться товстою і теплою з тирси та соломи.
- Обладнати невисокі сідали та гнізда.
- Встановити годівниці, напувалки, ємності з дрібним гравієм та піском.
- На території вигулу для курей також встановлюються напувалки, годівниці і визначається місце для прийняття зольних ванн, з метою профілактики паразитарних інфекцій шкіри.
Для запобігання бійкам усередині стада між чоловічими особинами, слід залишити одного півня на десять курочок.
Організація годування
Для нормального зростання та розвитку молодняку, що відрізняється швидким набором ваги, потрібно правильно їх годувати, починаючи з перших днів життя. Відразу після народження курчатам дають корм, що містить у собі велику кількість протеїнів та вуглеводів: зварене в круте дрібно нарубане яйце, обсипане манкою. У наступні дні вводять зелень, овочі, сир, кисле молоко, відходи рибної та м'ясної продукції. З 4-х тижнів можна молодняк переводити на доросле годування, яке за своїм складом має бути різноманітним та збалансованим. Ці кури зустрічаються не часто в чистому вигляді в присадибних господарствах, незважаючи на їх численні переваги. Але завдяки відмінній виведеності і виживання курчат, розведення цих птахів не складе труднощів. Квітки породи Віандот, відрізняються дбайливістю, вони чудово опікуються і навчають своє потомство.
